Василь Антонович Собенко народився 10 лютого 1918 року в Звенигороді Львівської області Бібрського (тепер Пустомитівського), району в сім’ї селянина.
Художні здібності проявилися вже у дитинстві. В школі, починаючи з 3-го класу, малював ілюстрації до різних предметів. Захоплювався більше історією. У чотирнадцять років за рекомендацією директора школи п. Приндуса і вчительки Теодори Мартинюк його привезли до Львова. Привели його до художника Новаківського. Той подивився його рисунки і сказав, що потрібно продовжувати навчання. По його (Новаківського) просьбі Василя Собенка було прийнято митрополитом Андреєм Шептицьким і зараховано в гімназію з отриманням стипендії з фонду митрополита. Батькові один місяць викладав мистецькі науки художник п. Новаківський. Коли Новаківський захворів, батька дали навчатися в студію художника Куриласа. Все це мало великий вплив на його творчість. У 1937 році закінчив І гімназію.
Дипломна робота батька була зроблена на стінах клубу в Звенигороді – всі гетьмани України, українське козацтво і на куполі Архангел Михаїл. У1937 році вступив до організації „Відродження української молоді” і, давши клятву, дотримувався її до самої смерті. В 1940 -1942 рр. працював вчителем на Підляшші і в с. Копитів, тоді ж став членом УПА. У1942 році вступив на малярське відділення Мистецько-Промислової школи (тепер художній коледж ім. І. Труша), яке успішно закінчив у 1944 році. Через два роки, у 1946-му, був арештований. 22 листопада 1946 року батько художника після повістки від „трійки”, отримав розрив серця на місці.
Василь Собенко відсидів неповних три роки, позаяк не було доказів, то його виправдали. 1 листопада 1948 року помирає мати художника Собенка. В останні хвилини життя мій батько зробив портрет вмираючої матері. За його словами, це останнє, що він міг зробити. В 1950 році в с. Звенигороді в церкві малював ікону св. Миколая Чудотворця і познайомився з моєю мамою Марією Головатою і цього ж року 13 липня вони одружилися. У 1956 році батьки переїхали до Львова. У 1962 році за рекомендацією відомих художників Зеновія Кецала і Володимира Патика Василя Собенка прийняли на роботу у художній фонд. У 1964 році, до річниці від дня народження Тараса Шевченка, беруть на виставку три картини: „Перебендя”, „Панщина”, “Шевченко пише свій твір „Кавказ” і гравюру „Перебендя”.
Два роки картини їздили по всьому колишньому СРСР. У 1975 році створив діораму до «30-річчя визволення Львова від німецьких загарбників» в музеї гідромеліоративного технікуму (тепер екологічний коледж). У 1976 році у краєзнавчому музеї Кам’янки Бузької було створено експозицію його діорами „Визволення від німецьких загарбників”, у 1977-му діорами було відкрито у селах Вузлове та Горохів на Тернопільщині, у 1978-му – у Молдавії, у містах Котовськ та Хенчести („Плавні”, „Біоцинос”, „Визволення від німецьких окупантів”). Крім діорам творив Собенко і духовні твори -іконостаси у Звенигороді, Коцурові, Сокільниках, Верені. Вершиною творчості Собенка-художника є діорама „Оборона Звенигорода від татарської навали 1241 р”. Цей твір батько творив усе своє життя. Звенигородці пишаються своїм земляком.
Ірина МИКОЛАЇВ, дочка художника
